Соціальна інфраструктура
У зв’язку із збільшенням населення, Києву необхідно розвивати об’єкти соціальної інфраструктури. Більшість шкіл, дитячих садків та лікарень не забезпечені необхідним обладнанням та персоналом для функціонування. Рівень заробітніх плат відштовхує більшість кадрів, а якість роботи тих хто лишається погіршується через перенавантаження, відсутність мотивації та неякісне матеріальне забезпечення.
Необхідно забепечити сучасними технічними засобами соціальні служби Києва та сформувати умови для якісної роботи їх працівників. Кияни мають жити в безпечному місті та бути впевненими у завтрашньому дні. Це можливо лише при доступності якісних соціальних служб в місті.
Розвиток самоорганізації населення в місті
Якісний розвиток будь-якого міста потребує розвитку самоорганізації населення. Централізована та бюрократична система, яку вся Україна та її столиця – Київ, отримали в спадок від УССР і досі є тягарем та перешкодою на шляху розвитку. Більше 70% багатоквартирних домівок в Києві все ще обслуговуються комунальними компаніями. Це створює зайве навантаження на КМДА, стимулює розвиток корупційних схем та є перешкодою розвитку якісних комунальних послуг. Стимулювання розвитку самоорганізації населення зробить можливим якісне задоволення потреб самих киян, процвітання міста і навіть сформує інфраструктуру для проведення результативних громадських слухань при прийнятті законопроектів, що покращить діалог влади та населення міста.
Освіта міста Києва
Загально доступне навчальне середовище має відкрити можливості для безперервного навчання та професійної реалізації кожного. Вони мають включати в себе дистанційні програми та індивідуальні програми для кожного. Обробка та аналіз результатів навчання повинні збиратися в єдиний масив із застосуванням штучного інтелекту забезпечить розкриття можливостей для кожного учня. Застосування інноваційних технологій зробить процес навчання більш інформативним, цікавим та творчим.


0 Підтримано5 Поправок

Всі пропозиції поправок

Сьогодні найголовнішим для демобілізованого учасника АТО є гідна трудова діяльність, яка в переважній більшості випадків гарантує успіх процесу соціальної
адаптації. Більшість ветеранів АТО – молоді перспективні люди, які мають потенціал, який потрібно вчасно направити в правильне русло, надавши їм можливості кар’єрного розвитку шляхом започаткування та ведення власної справи. В цьому контексті актуальними вбачаються розробка заходів Дорожньої карти, які передбачають надання допомоги ветеранам АТО для створення підприємств. Це, в свою чергу, є одним з шляхів їх реабілітації, мотивації, адаптації та інтеграції в суспільство.
Розроблення та запровадження заходів Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО передбачає поєднання громадських ініціатив та зусиль держави та спрямована на формування сприятливого соціального, інституційного й інформаційного середовища для відкриття власної справи і реалізації підприємницьких ініціатив демобілізованих учасників бойових
дій у зоні АТО.

Наразі близько 6 тисяч працівників забезпечують у місті Києві соціальний захист для понад 700 тисяч пенсіонерів та біля 200 тисяч сімей із дітьми, які отримують ту чи іншу допомогу від держави. Вони дають людям надію на краще, вчасно подаючи руку допомоги тим, хто цього потребує.Пріоритетним та актуальним напрямом для органів соціального захисту, до яких кожного дня звертаються тисячі людей, є поліпшення якісного обслуговування громадян і уважне ставлення до проблем кожної людини.

Одну з найважливіших проблем розвитку соціальної сфери Києва є брак фінансування об’єктів цієї сфери, що своєю чергою призводить до скорочення закладів соціальної інфраструктури, критичного стану їх основного капіталу, низького рівня оплати праці у державних закладах соціальної сфери , і як результат – низького рівня послуг, що вони надають.Фінансування об’єктів соціальної сфери на сьогоднішній день в є доволі складним і болючим питання. Адже, більшість закладів цієї сфери реалізовують свої послуги у некомерційному секторі економіки, а відтак, їх діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на забезпечення соціального ефекту від реалізованих послуг. Проте, для успішного функціонування та розвитку вони потребують значних капіталовкладень.сьогодні потребує належного врегулювання питання визначення джерел фінансування об’єктів соціальної сфери, у якості яких доцільно розглядати цільове фінансування, спонсорство, платні послуги, добродійність, комерційну діяльність, підприємницьку діяльність, патронаж, меценатство, кредити, гранти, аукціони, міжнародні інвестиції, фонди підтримки, податкові кредити та пільги на орендну плату. Проте, варто розуміти, що перелічені фактори зростання позабюджетних доходів ніяк не можна розглядати як джерело добробуту організацій соціальної сфери, тим більше будівництва нових закладів.найбільш оптимальним варіантом вирішення проблеми фінансування будівництва нових об’єктів соціальної інфраструктури є застосування кластерного підходу з використанням механізму державно-приватного партнерства.

Найбільш вірогідно, що державно-приватне партнерство може бути реалізоване відносно будівництва інноваційних закладів соціальної сфери та модернізації існуючих у відповідності до світових стандартів технічних та функціональних параметрів таких об’єктів.
Одну з найважливіших проблем розвитку соціальної сфери Києва є брак фінансування об’єктів цієї сфери, що своєю чергою призводить до скорочення закладів соціальної інфраструктури, критичного стану їх основного капіталу, низького рівня оплати праці у державних закладах соціальної сфери , і як результат – низького рівня послуг, що вони надають.Фінансування об’єктів соціальної сфери на сьогоднішній день в є доволі складним і болючим питання. Адже, більшість закладів цієї сфери реалізовують свої послуги у некомерційному секторі економіки, а відтак, їх діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на забезпечення соціального ефекту від реалізованих послуг. Проте, для успішного функціонування та розвитку вони потребують значних капіталовкладень.сьогодні потребує належного врегулювання питання визначення джерел фінансування об’єктів соціальної сфери, у якості яких доцільно розглядати цільове фінансування, спонсорство, платні послуги, добродійність, комерційну діяльність, підприємницьку діяльність, патронаж, меценатство, кредити, гранти, аукціони, міжнародні інвестиції, фонди підтримки, податкові кредити та пільги на орендну плату. Проте, варто розуміти, що перелічені фактори зростання позабюджетних доходів ніяк не можна розглядати як джерело добробуту організацій соціальної сфери, тим більше будівництва нових закладів.найбільш оптимальним варіантом вирішення проблеми фінансування будівництва нових об’єктів соціальної інфраструктури є застосування кластерного підходу з використанням механізму державно-приватного партнерства.

Найбільш вірогідно, що державно-приватне партнерство може бути реалізоване відносно будівництва інноваційних закладів соціальної сфери та модернізації існуючих у відповідності до світових стандартів технічних та функціональних параметрів таких об’єктів.

Соціальна інфраструктура
У зв’язку із збільшенням населення, Києву необхідно розвивати об’єкти соціальної інфраструктури. Більшість шкіл, дитячих садків та лікарень не забезпечені необхідним обладнанням та персоналом для функціонування. Рівень заробітніх плат відштовхує більшість кадрів, а якість роботи тих хто лишається погіршується через перенавантаження, відсутність мотивації та неякісне матеріальне забезпечення.
Необхідно забепечити сучасними технічними засобами соціальні служби Києва та сформувати умови для якісної роботи їх працівників. Кияни мають жити в безпечному місті та бути впевненими у завтрашньому дні. Це можливо лише при доступності якісних соціальних служб в місті.
Розвиток самоорганізації населення в місті
Якісний розвиток будь-якого міста потребує розвитку самоорганізації населення. Централізована та бюрократична система, яку вся Україна та її столиця – Київ, отримали в спадок від УССР і досі є тягарем та перешкодою на шляху розвитку. Більше 70% багатоквартирних домівок в Києві все ще обслуговуються комунальними компаніями. Це створює зайве навантаження на КМДА, стимулює розвиток корупційних схем та є перешкодою розвитку якісних комунальних послуг. Стимулювання розвитку самоорганізації населення зробить можливим якісне задоволення потреб самих киян, процвітання міста і навіть сформує інфраструктуру для проведення результативних громадських слухань при прийнятті законопроектів, що покращить діалог влади та населення міста.
Освіта міста Києва
Загально доступне навчальне середовище має відкрити можливості для безперервного навчання та професійної реалізації кожного. Вони мають включати в себе дистанційні програми та індивідуальні програми для кожного. Обробка та аналіз результатів навчання повинні збиратися в єдиний масив із застосуванням штучного інтелекту забезпечить розкриття можливостей для кожного учня. Застосування інноваційних технологій зробить процес навчання більш інформативним, цікавим та творчим.В сфері охорони здоров’я cтратегічно важливо забезпечити регулярну та якісну комунікацію з місцевими органами влади, громадськістю та представниками медичної спільноти, гарантувавши повне розуміння всіх процесів на рівні виконавців.
Невід’ємною частиною успішного впровадження реформи є вчасне досягненняпоставлених у межах реформи цілей. Це продемонструє високий рівень підготовки
та злагодженість дій на найвищому державному рівні і сприятиме авторитетному сприйняттю впровадження медичної реформи на місцевому рівні.
Враховуючи той факт, що суспільство, лікарська спільнота та органи місцевого самоврядування, з одного боку, покладають великі сподівання, а з іншого – мають упереджене ставлення до майбутніх змін, Міністерство охорони здоров’я України разом з іншими стейкхолдерами має забезпечити якісне виконання завдань, поставлених перед медичною реформою.

Соціальна інфраструктура
У зв’язку із збільшенням населення, Києву необхідно розвивати об’єкти соціальної інфраструктури. Більшість шкіл, дитячих садків та лікарень не забезпечені необхідним обладнанням та персоналом для функціонування. Рівень заробітніх плат відштовхує більшість кадрів, а якість роботи тих хто лишається погіршується через перенавантаження, відсутність мотивації та неякісне матеріальне забезпечення.
Необхідно забепечити сучасними технічними засобами соціальні служби Києва та сформувати умови для якісної роботи їх працівників. Кияни мають жити в безпечному місті та бути впевненими у завтрашньому дні. Це можливо лише при доступності якісних соціальних служб в місті.
Розвиток самоорганізації населення в місті
Якісний розвиток будь-якого міста потребує розвитку самоорганізації населення. Централізована та бюрократична система, яку вся Україна та її столиця – Київ, отримали в спадок від УССР і досі є тягарем та перешкодою на шляху розвитку. Більше 70% багатоквартирних домівок в Києві все ще обслуговуються комунальними компаніями. Це створює зайве навантаження на КМДА, стимулює розвиток корупційних схем та є перешкодою розвитку якісних комунальних послуг. Стимулювання розвитку самоорганізації населення зробить можливим якісне задоволення потреб самих киян, процвітання міста і навіть сформує інфраструктуру для проведення результативних громадських слухань при прийнятті законопроектів, що покращить діалог влади та населення міста.
Освіта міста Києва
Загально доступне навчальне середовище має відкрити можливості для безперервного навчання та професійної реалізації кожного. Вони мають включати в себе дистанційні програми та індивідуальні програми для кожного. Обробка та аналіз результатів навчання повинні збиратися в єдиний масив із застосуванням штучного інтелекту забезпечить розкриття можливостей для кожного учня. Застосування інноваційних технологій зробить процес навчання більш інформативним, цікавим та творчим.Сьогодні в Україні не приділяється достатньої уваги становленню культури та креативних індустрій. Досі відсутнє розуміння значущості культурних та креативних
індустрій (ККІ) на всіх рівнях влади та, відповідно, нормативно-правове забезпечення цього сектору економіки.