Архітектура Києва та протидія хаотичній забудові
Останні 20 років паркові зони, історичні райони, околиці та навіть центр Києва щільно та безконтрольно забудовуються багатоповерхівками. Місто стрімко втрачає своє архітектурне обличчя і перспектива життя в безпросвітних, задушливих бетонних джунглях стає все ближчою. З кожним днем кияни чують все більше новин про незаконну забудову та протести проти неї, які в більшості випадків закінчуються на користь забудовника. Боротьба з хаотичною забудовою є одним із найважливіших питань для міста.
Мережі тепло та водопостачання
Одним із найбільш витратних пунктів у бюджеті кожної сім’ї Києва є опалення домівки. Кількість грошей, яку держава та люди витрачають через неефективну систему обігріву домівок є непомірно великою. Дірявість мереж призвела до практики систематичного відключення гарячої води в різних районах столиці. Через подібну ситуацію міська влада втрачає авторитет та довіру у жителів міста.
В Києві налічується майже 9 000 домівок з центральним опаленням мешканці яких переплачують до 50% за енергопостачання до їхніх осель. Більше того, не всі квартири отримують необхідне їм тепло, але всі змушені за нього платити. Ми переплачуємо за тепло, яке по-факту не отримуємо, через застарілу систему енергозабезпечення будинків.
Необхідно за рахунок коштів з бюджету міста провести комплексний енергетичний аудит кожного будинку та встановити для кожного будинку індивідуальні розумні лічильники, що будуть визначати необхідну кількість тепла для кожної оселі.
Транспортна система
Разом зі збільшенням міста відбувається ріст навантаження на транспортну інфраструктуру, що загострює наявні в ній проблеми. Нинішня система транспортних комунікацій не здатна виконувати свою функцію, а плани з її розбудови, модернізації та ремонту є хаотичними, погано організованими та часто корумпованими. Новини про падіння мостів «від старості» та ремонти доріг, які цього не потребують перестали бути чимось дивним для киян. Нам потрібна нова транспортна модель, що буде побудована на досвіді великих європейських міст.
Необхідно створити цілісний, актуальний інфраструктурний плану розвитку міста, проводити регулярний моніторинг ситуації, впровадити систему автоматизованого управління дорожнім рухом та провести зміни в самій транспортній структурі. Також болючим питанням залишається безпека велосипедної та пішохідної інфраструктури. Київ потребує рішень для своїх інфраструктурних проблем.


0 Підтримано2 Поправок

Всі пропозиції поправок

По данным статистики жители Киева расходуют в год приблизительно 1 миллиард кубометров питьевой воды. Ее источниками являются такие водозаборы, как Днепровский и Деснянский. Эксперты утверждают, что в данных акваториях вода умеренно загрязненная, а в некоторых местах классифицируется как грязная. Вредные примеси в воде способствуют ускорению процессов старения, угнетают деятельность людей, а некоторые элементы становятся причиной умственной отсталости.

Что касается канализационной системы, то сточные воды сбрасываются в реки Сырец и Лыбедь, а также в Днепр. Если говорить о состоянии канализационной системы Киева, то оборудование весьма изношенное, находится в критическом состоянии. До сих пор функционируют некоторые сети, которые были введены в эксплуатацию в 1872 году. Все это может стать причиной затопления города. Существует большая вероятность скорой техногенной аварии на Бортнической станции аэрации.

 

Архітектура Києва та протидія хаотичній забудові
Останні 20 років паркові зони, історичні райони, околиці та навіть центр Києва щільно та безконтрольно забудовуються багатоповерхівками. Місто стрімко втрачає своє архітектурне обличчя і перспектива життя в безпросвітних, задушливих бетонних джунглях стає все ближчою. З кожним днем кияни чують все більше новин про незаконну забудову та протести проти неї, які в більшості випадків закінчуються на користь забудовника. Боротьба з хаотичною забудовою є одним із найважливіших питань для міста.
Мережі тепло та водопостачання
Одним із найбільш витратних пунктів у бюджеті кожної сім’ї Києва є опалення домівки. Кількість грошей, яку держава та люди витрачають через неефективну систему обігріву домівок є непомірно великою. Дірявість мереж призвела до практики систематичного відключення гарячої води в різних районах столиці. Через подібну ситуацію міська влада втрачає авторитет та довіру у жителів міста.
В Києві налічується майже 9 000 домівок з центральним опаленням мешканці яких переплачують до 50% за енергопостачання до їхніх осель. Більше того, не всі квартири отримують необхідне їм тепло, але всі змушені за нього платити. Ми переплачуємо за тепло, яке по-факту не отримуємо, через застарілу систему енергозабезпечення будинків.
Необхідно за рахунок коштів з бюджету міста провести комплексний енергетичний аудит кожного будинку та встановити для кожного будинку індивідуальні розумні лічильники, що будуть визначати необхідну кількість тепла для кожної оселі.
Транспортна система
Разом зі збільшенням міста відбувається ріст навантаження на транспортну інфраструктуру, що загострює наявні в ній проблеми. Нинішня система транспортних комунікацій не здатна виконувати свою функцію, а плани з її розбудови, модернізації та ремонту є хаотичними, погано організованими та часто корумпованими. Новини про падіння мостів «від старості» та ремонти доріг, які цього не потребують перестали бути чимось дивним для киян. Нам потрібна нова транспортна модель, що буде побудована на досвіді великих європейських міст.
Необхідно створити цілісний, актуальний інфраструктурний плану розвитку міста, проводити регулярний моніторинг ситуації, впровадити систему автоматизованого управління дорожнім рухом та провести зміни в самій транспортній структурі. Також болючим питанням залишається безпека велосипедної та пішохідної інфраструктури. Київ потребує рішень для своїх інфраструктурних проблем. Завдяки активній міграції мешканців сільських територій до міст останні стрімко зростають, проте цей процес не супроводжується належним розвитком інфраструктури, що суттєво впливає на комфорт життя людей у містах.
Міські громади переживають низку системних проблем. Наприклад, хаотична забудова, яка супроводжується конфліктами. Для багатьох міст характерне виділен-
ня земельних ділянок без необхідної містобудівної документації або перекроювання цієї документації в інтересах забудовників, що призводить до зменшення кількості зелених насаджень. Відсутність сталої культурної, топонімічної та історичної політики міст призводить до руйнування та забудови культурних пам’яток.
Комунальні підприємства й установи часто діють неефективно, як наслідок – низька якість послуг, які надаються мешканцям міста, зокрема в комунальному господарстві, освіті й охороні здоров’я. Значними викликами є зношена енергетична інфраструктура та зростання споживчого попиту на електроенергію без впровадження енергоефективних технологій та енергоменеджменту.