Київ має бути безпечним містом
Світ стає неспокійним – Києву все більше загрожують тероризм та злочинність. Безпека у місті – одне з найскладніших та найбільш охоплюючих понять, тому розробці цього питання у стратегії міста потрібно приділити особливу увагу.
У Києві зосереджені державні інститути влади, він є фінансовим центром України тому безпеку потрібно розглядати не лише у особистісному вираженні, а й у загальному. Враховуючи підвищення криміногенного становища це питання актуалізується.
Екологія міста
The Financial Times, грунтуючись на дослідженнях Еuropean Green City Index, визнала Київ — самою забрудненою європейською столицею. Більшість киян вже давно бояться купатися в Дніпрі, рівень зношення основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій сягає 60%, а проблеми з полігонами для сміття стають все гострішими. Рівень зелених насаджень став критично низьким і навіть колишній символ міста – каштан зникає без необхідного догляду. Необхідно налагодити контроль за забрудненням міста, стимулювати розвиток переробки відходів, провести очищення та озеленення рідного міста, збільшити кількість парків та скверів для відпочинку, виділити кошти на спортивні майданчики для спортивно-оздоровчого розвитку населення.

Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м. Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків. Домінуючою тенденцією в промисловості міста є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, хіміко-фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості.

 

Архітектура Києва та протидія хаотичній забудові
Останні 20 років паркові зони, історичні райони, околиці та навіть центр Києва щільно та безконтрольно забудовуються багатоповерхівками. Місто стрімко втрачає своє архітектурне обличчя і перспектива життя в безпросвітних, задушливих бетонних джунглях стає все ближчою. З кожним днем кияни чують все більше новин про незаконну забудову та протести проти неї, які в більшості випадків закінчуються на користь забудовника. Боротьба з хаотичною забудовою є одним із найважливіших питань для міста.
Мережі тепло та водопостачання
Одним із найбільш витратних пунктів у бюджеті кожної сім’ї Києва є опалення домівки. Кількість грошей, яку держава та люди витрачають через неефективну систему обігріву домівок є непомірно великою. Дірявість мереж призвела до практики систематичного відключення гарячої води в різних районах столиці. Через подібну ситуацію міська влада втрачає авторитет та довіру у жителів міста.
В Києві налічується майже 9 000 домівок з центральним опаленням мешканці яких переплачують до 50% за енергопостачання до їхніх осель. Більше того, не всі квартири отримують необхідне їм тепло, але всі змушені за нього платити. Ми переплачуємо за тепло, яке по-факту не отримуємо, через застарілу систему енергозабезпечення будинків.
Необхідно за рахунок коштів з бюджету міста провести комплексний енергетичний аудит кожного будинку та встановити для кожного будинку індивідуальні розумні лічильники, що будуть визначати необхідну кількість тепла для кожної оселі.
Транспортна система
Разом зі збільшенням міста відбувається ріст навантаження на транспортну інфраструктуру, що загострює наявні в ній проблеми. Нинішня система транспортних комунікацій не здатна виконувати свою функцію, а плани з її розбудови, модернізації та ремонту є хаотичними, погано організованими та часто корумпованими. Новини про падіння мостів «від старості» та ремонти доріг, які цього не потребують перестали бути чимось дивним для киян. Нам потрібна нова транспортна модель, що буде побудована на досвіді великих європейських міст.
Необхідно створити цілісний, актуальний інфраструктурний плану розвитку міста, проводити регулярний моніторинг ситуації, впровадити систему автоматизованого управління дорожнім рухом та провести зміни в самій транспортній структурі. Також болючим питанням залишається безпека велосипедної та пішохідної інфраструктури. Київ потребує рішень для своїх інфраструктурних проблем.

 

 

Якісний розвиток будь-якого міста потребує розвитку самоорганізації населення. Централізована та бюрократична система, яку вся Україна та її столиця – Київ, отримали в спадок від УССР і досі є тягарем та перешкодою на шляху розвитку. Більше 70% багатоквартирних домівок в Києві все ще обслуговуються комунальними компаніями. Це створює зайве навантаження на КМДА, стимулює розвиток корупційних схем та є перешкодою розвитку якісних комунальних послуг. Стимулювання розвитку самоорганізації населення зробить можливим якісне задоволення потреб самих киян, процвітання міста і навіть сформує інфраструктуру для проведення результативних громадських слухань при прийнятті законопроектів, що покращить діалог влади та населення міста.

Для інноваційного розвитку Києва потрібно створення в місті стійкої системи взаємодії трьох ключових факторів: науки — інновацій — міської інфраструктури. Взаємодія об’єктів міського середовища між собою, із застосуванням інноваційного підходу, дозволить в подальшому створити територіальний інноваційний кластер, здатний визначити місце Києва в інноваційній системі розвитку всієї країни, а також забезпечити сталий розвиток міст і створити сприятливі умови життя для місцевих жителів. Основа кластеризації території — модернізаційний процес охоплює технічні, естетичні, ергономічні, технологічні, організаційно-управлінські та інституційні нововведення у місті, тому запровадження інновацій є ключовим показником результативності діяльності міської влади.

Одним із найбільш витратних пунктів у бюджеті кожної сім’ї Києва є опалення домівки. Кількість грошей, яку держава та люди витрачають через неефективну систему обігріву домівок є непомірно великою. Дірявість мереж призвела до практики систематичного відключення гарячої води в різних районах столиці. Через подібну ситуацію міська влада втрачає авторитет та довіру у жителів міста. В Києві налічується майже 9 000 домівок з центральним опаленням мешканці яких переплачують до 50% за енергопостачання до їхніх осель. Більше того, не всі квартири отримують необхідне їм тепло, але всі змушені за нього платити. Ми переплачуємо за тепло, яке по-факту не отримуємо, через застарілу систему енергозабезпечення будинків. Необхідно за рахунок коштів з бюджету міста провести комплексний енергетичний аудит кожного будинку та встановити для кожного будинку індивідуальні розумні лічильники, що будуть визначати необхідну кількість тепла для кожної оселі.

 

Фінанси-економічний потенціал
Київ є лідером в Україні з розвитку підприємництва. На 10 тис.осіб. наявного населення столиці припадає 130 малих підприємств, або в 2,9 рази більше, ніж по Україні (45). З урахуванням індивідуальних підприємців у малому бізнесу зайнято майже 274 тис.осіб, що становить понад 24 % від загальної кількості зайнятих у галузях економіки (в Україні — 16 %). У Києві внесок малого і середнього бізнесу у валовий регіональний продукт становить 50 %. Це менше ніж в Європі де цей показник становить 80 %
Промисловість міста
Важливу роль у розвитку всього економічного комплексу столиці відіграє промисловість. Провідними галузями промисловості міста є електроенергетика, машинобудування та металообробка, промисловість будівельних матеріалів, харчова, медична і легка промисловість. Загалом у Києві працює 485 великих і понад 4,5 тис. середніх та малих промислових підприємств. Промислово-виробничий персонал м. Києва характеризується високим рівнем кваліфікації та високою питомою вагою інженерів і техніків.
Домінуючою тенденцією в промисловості міста є поліпшення показників у галузях, які випускають кінцеву продукцію, зорієнтовану на внутрішній ринок і безпосередньо на споживача: харчовій промисловості, машинобудуванні та металообробці, хіміко-фармацевтичній, електроенергетиці, промисловості будівельних матеріалів, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості
Розвиток туризму
Після Євро 2012 Київ виявився лідером по темпах росту туризму серед міст Європи.
Туризм в місті є не лише галуззю економіки, яка може стати надприбутковою статтею міського бюджету, це ще й та галузь, яка відповідає за імідж міста на його привабливість на світовій арені.
Реалізація туристичного потенціалу може стати основою розвитку міста Києва. Для Києва питання розроблення власної стратегії розвитку в нових економічних і соціальних умовах стоїть досить гостро. Нерідко складності в реалізації туристичного потенціалу міста виникають ще на етапі формування стратегії. Тому потрібно правильно визначити свою цільову аудиторію, сформувати конкурентоспроможний туристичний продукт, а також просувати його серед інших міст. Саме це повинне будти визначено під час формування та розгляду муніципальної стратегії Києва.

Разом зі збільшенням міста відбувається ріст навантаження на транспортну інфраструктуру, що загострює наявні в ній проблеми. Нинішня система транспортних комунікацій не здатна виконувати свою функцію, а плани з її розбудови, модернізації та ремонту є хаотичними, погано організованими та часто корумпованими. Новини про падіння мостів «від старості» та ремонти доріг, які цього не потребують перестали бути чимось дивним для киян. Нам потрібна нова транспортна модель, що буде побудована на досвіді великих європейських міст. Необхідно створити цілісний, актуальний інфраструктурний плану розвитку міста, проводити регулярний моніторинг ситуації, впровадити систему автоматизованого управління дорожнім рухом та провести зміни в самій транспортній структурі. Також болючим питанням залишається безпека велосипедної та пішохідної інфраструктури. Київ потребує рішень для своїх інфраструктурних проблем.

Соціальна інфраструктура
У зв’язку із збільшенням населення, Києву необхідно розвивати об’єкти соціальної інфраструктури. Більшість шкіл, дитячих садків та лікарень не забезпечені необхідним обладнанням та персоналом для функціонування. Рівень заробітніх плат відштовхує більшість кадрів, а якість роботи тих хто лишається погіршується через перенавантаження, відсутність мотивації та неякісне матеріальне забезпечення.
Необхідно забепечити сучасними технічними засобами соціальні служби Києва та сформувати умови для якісної роботи їх працівників. Кияни мають жити в безпечному місті та бути впевненими у завтрашньому дні. Це можливо лише при доступності якісних соціальних служб в місті.
Розвиток самоорганізації населення в місті
Якісний розвиток будь-якого міста потребує розвитку самоорганізації населення. Централізована та бюрократична система, яку вся Україна та її столиця – Київ, отримали в спадок від УССР і досі є тягарем та перешкодою на шляху розвитку. Більше 70% багатоквартирних домівок в Києві все ще обслуговуються комунальними компаніями. Це створює зайве навантаження на КМДА, стимулює розвиток корупційних схем та є перешкодою розвитку якісних комунальних послуг. Стимулювання розвитку самоорганізації населення зробить можливим якісне задоволення потреб самих киян, процвітання міста і навіть сформує інфраструктуру для проведення результативних громадських слухань при прийнятті законопроектів, що покращить діалог влади та населення міста.
Освіта міста Києва
Загально доступне навчальне середовище має відкрити можливості для безперервного навчання та професійної реалізації кожного. Вони мають включати в себе дистанційні програми та індивідуальні програми для кожного. Обробка та аналіз результатів навчання повинні збиратися в єдиний масив із застосуванням штучного інтелекту забезпечить розкриття можливостей для кожного учня. Застосування інноваційних технологій зробить процес навчання більш інформативним, цікавим та творчим.